Семінар «Розвиток краєзнавчої компетентності у професійному зростанні вчителя географії»

17 квітня 2018 року на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького відбувся захід в рамках циклу семінарів «Методична майстерня педагога нової української школи» на тему «Розвиток краєзнавчої компетентності у професійному зростанні вчителя географії». Організаторами семінару виступили Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, хіміко-біологічний факультет МДПУ ім. Б.Хмельницького, міський відділ освіти та громадська організація «Спілка краєзнавців Мелітопольщини».

Головна мета проведення семінару – розвиток краєзнавчої компетентності у вчителів шляхом їх ознайомлення з найкращими здобутками мелітопольських краєзнавців – з одного боку, та ознайомленням представників краєзнавчого руху на Мелітопольщині з особливостями краєзнавчих досліджень у загальноосвітніх навчальних закладах – з іншого. Тобто, семінар носив білатеральний характер.

Програма семінару складалася з 7 головних доповідей, серед яких були доповіді і вчителів, і краєзнавців. Представники учительства ознайомили з досвідом краєзнавчої роботи у загальноосвітніх навчальних закладах. Цікавою була доповідь про досвід краєзнавчої роботи вчительки географії Кірющенкової Н.В. з обдарованими дітьми, які під її керівництвом виконували наукову роботу краєзнавчого змісту по вітровій електроенергетиці на прикладі Ботієвської вітрової електростанції. Своїм досвідом поділився і молодий вчитель ЗОШ №24 М.Д.Момот. Його доповідь вирізнялася своєю чіткістю, логічністю та була наповнена методичним змістом.

Мелітопольські краєзнавці представили п’ять доповідей з культурного, історичного та географічного краєзнавства. Доцент Крилов М.В. ознайомив вчителів і всіх присутніх з особливостями роботи в обласному архіві Запорізької області та наголосив на необхідності залучення старшокласників до тематичних архівних пошуків. Разом з тим Микола Володимирович розкрив актуальну на теперішній час проблему необхідності створення кадастру культурної спадщини у Мелітополі та районі з метою збереження історичних та культурних пам’яток.

З цікавою доповіддю виступила на семінарі краєзнавець Г.Я.Голованова про про створення водосховища на р.Молочна біля смт.Мирне. Варто вказати, що її стаття на цю тему, надрукована у журналі «Мелітопольський краєзнавчий журнал», за результатами голосування стала кращою статтею року. Галина Яківна розповіла про будівництво каналу «Дніпро-Молочна» та величезного водосховища, яке б витягнулося по долині р. Молочна від смт.Мирне до Молочанська. Планована гребля висотою до 40,0 м і довжиною до 9,0 км мала перегородити долину Молочної в районі смт.Мирне. Але смерть тодішнього вождя не дала планам збутися – в іншому випадку тільки залишається здогадуватися, які б несприятливі екологічні і соціальні наслідки могли проявитися в результаті цього будівництва.

Надзвичайну зацікавленість у слухачів семінару викликала доповідь В.В.Сакуна на тему «Давні шляхи і дороги у Приазов'ї». Доповідач детально розповів про ті давні шляхи, які перетинали Мелітопольщину, їх призначення, особливості, орієнтири, цінності і значення для розвитку території. Муравський шлях, Чумацький шлях та їх відгалуження були транспортною основою у древності.

До 130-річчя геологічних досліджень Мелітопольщини геологом М.О.Соколовим була приурочена доповідь краєзнавця, доцента Алексєєва О.М. Олександр Миколайович детально ознайомив з тими геологічними досягненнями, які здобуті у процесі геологічного дослідження Мелітопольщини, зокрема Кам’яної Могили, піщаних кар’єрів по правому берегу р. Молочна та інші. Досягнення М.О.Соколова були високо оцінені провідними геологами країни і світу.

З глобальними кліматичними змінами та їх впливом на Мелітопольщину ознайомив краєзнавець, доцент Воровка В.П. На основі аналізу динаміки температурних показників, кількості атмосферних опадів, зміни вітрової циркуляції Володимир Петрович показав, що клімат Мелітополя буде змінюватись у найближчі 30 років у бік потепління: холодний період ставатиме коротшим, а теплий – довшим. Кількість опадів буде перерозподілятись більшою мірою на холодний сезон за рахунок зменшення у теплий, тобто посушливість клімату зростатиме. Це своєрідним чином відбиватиметься на особливостях господарювання та на змінах ландшафтів. Значні зміни відбуватимуться в акваторії Азовського моря – його рівень буде зростати, площа пляжів та акумулятивних кіс матиме тенденцію до скорочення з одночасним прискоренням руйнування корінних берегів моря.

Наприкінці зустрічі краєзнавці ознайомили вчителів з краєзнавчим журналом і запросили на краєзнавчі зустрічі, які проходять щонеділі о 12.00 в офісі організації. Запрошуємо усіх бажаючих долучитися до краєзнавчого руху і тим самим розвивати місто Мелітополь та Мелітопольський край.

Інформацію підготував доцент кафедри екології та зоології, голова громадської організації «Спілка краєзнавців Мелітопольщини» В.П.Воровка